Menu

Я до безтями закохана в тебе …

27.03.17
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Я закохалася. Не потрібно було багато часу, щоб зрозуміти, що це саме те. Як то кажуть: це було кохання з першого погляду. Кохання, яке триватиме довго.

Ми разом подорожували три тижні. Відвідували великі та малі міста. Щодня моя любов ставала все більшою.

Вам цікаво, хто ж цей містер Дарсі? Ні, не високий та темноволосий, але набагато, набагато гарніший. Бо несподівано я закохалася в країну на кордоні між сходом та заходом. Я по вуха закохалася в Україну.

Я поїхала у місто Чернівці в Західній Україні на літню школу, організовану Українсько-Скандинавським центром на базі місцевого університету. Для того, щоб дізнатися більше про українську політику, культуру та історію, для того, щоб навчитися розмовляти (трошки) українською. І ця літня школа стала справжньою казкою.

Можливо, ти думаєш, що Україна – це лише війна. Що там розбомблені будинки та проросійські сепаратисти.

Чи що всі міста – сірі, а повсюди радянська архітектура.

Але насправді, Україна – це набагато більше. Найвідомішою пам’яткою Чернівців є університет, який називають українським Хоґвартсом, з його помпезними колонами, арками та розписами на стелі.

Але моїм улюбленим миттєво стало місто Львів на північному заході України. Там ти почуваєшся як в Центральній Європі, там архітектура нагадує Краків та Прагу. Мені знадобилося пів години, щоб зрозуміти: в мене появилося нове улюблене місто. Гарні будівлі, атмосфера, всі ті тематичні кафе – в цьому місті є щось особливе. Щось, що потрібно побачити і відчути.

Київ також. Його потрібно побачити. Місто, де я провела надто мало часу, зате воно чекатиме на мене наступного разу.

Якщо хочете побачити Україну – їдьте зараз. Поки там не так багато туристів. Я хотіла відправити листівку з Чернівців, але їх не було в продажі у місті, завбільшки з Трондхейм. Під час моїх подорожей дуже рідко трапляється таке, що я не можу купити листівку.

Коли я їхала нічним потягом з Чернівців до Києва, я виглянула через вікно вагону. Захід сонця над величезними полями соняхів та вітер, що розвіває волосся. Саме тоді я справді зрозуміла, що закохалася в тебе. І що я буду скучати. Сильно. І що я повернуся. Це точно.

А ти не хочеш відвідати Україну? Може, і ти закохаєшся до безтями?

Переклад з норвезької  Наталя  Іліщук

Оригінальний текст опубліковано Namdalsavisa  30 липня 2016 року Ingvild Kirkedam

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.

Замовте послугу