Ukrainian-Scandinavian Summer School

Нас відокремлює вже 2 місяці та 2700 км, але ми досі з теплом згадуємо ці незабутні три тижні в Чернівцях, проведені у стінах чарівного «українського Хогвартса» – Чернівецького Національного Університету ім. Федьковича. Колоритні місцеві маршрутки, українські бабусі, гостинні козацькі місця, традиційний фестиваль серединного літа «Midsommar festival» і насичена культурна програма з музеями, Хотинським та Кам’янець-Подільським замками і казковим Львовом – все це поринуло норвежців у вир української культури та традицій. Українці, в свою чергу, вже за 14 днів дружно співали пісні Олександра Рибака норвезькою мовою і захоплено слухали історії про цю дивовижну неприступну північну державу. Кажуть, що знайти спільну мову з норвежцями дуже складно, через їх відлюдкуватість та холодність характеру. Проте, якщо ти підбереш код до їх сердець, то це буде дружба на все життя. Український щирий характер та смачні борщі – те, перед чим складно встояти навіть холодним вікінгам! Тож ця дружба між нашими народами точно покладе початок більш тісній співпраці на державному рівні.

Ми зібрали коротенькі історії від наших учасників про те, який подальший досвід вони мали, пов’язаний з мовою чи традиціями України та Норвегії. Цікаво, чи стало їм у нагоді вивчення таких не дуже поширених мов?

 

Педер Вен:

1“Перш за все, я поїхав на відпочинок до Львова і Києва після Літньої Школи і звичайно, я мав змогу там практикувати українську мову, яку я вивчив протягом трьох тижнів в Чернівцях. По-друге, у Лондоні (де я зараз навчаюся) є багато українців. Це дуже круто час від часу використовувати українську мову під час розмови з ними. Зазвичай це шокує їх, коли я, норвежець, починаю розмовляти на їх рідній мові. До того ж, я застосовую свої знання з історії та культури, які ми також вивчали протягом Школи. Це завжди кумедно, розповідати іноді цікаві факти про Україну! Крім того, перед моєю поїздкою з Норвегії до Сполученого Королівства я влаштував українську вечерю для моєї сім’ї та друзів. Разом з мамою і татом я приготував смачний борщ, вареники і олів’є, натхненний фантастичними стравами, якими нас пригощали в Чернівецькому Університеті! Тому, якщо підсумувати – знання української мови, історії та культури безсумнівно приносить мені користь, не залежно від того, чи я в Чернівцях, Львові, Києві, Осло чи Лондоні!”

 

Брендон Ейкорн:

2

“Після повернення додому в США з Українсько-Скандинавської Літньої Школи, я переймався тим, що в мене не буде можливості далі практикувати мову, яку я вивчив. Доволі кумедно було спостерігати, як я розмовляв українською за будь-якої можливості протягом першого тижня вдома. Коли я був у Чикаго, я натрапив на український квартал, де міг купити будь-яку українську їжу чи одяг. Більшість людей віталися зі мною «Добрий день!» і розмовляли українською. Звичайно, після Школи, я дуже хотів квасу, вареників і газованої води.  Я часто розмовляв з відвідувачами магазину про те, звідки вони приїхали з України і розповідав про мій досвід в Чернівцях. Наступного тижня я з радістю виявив Чеське поселення недалеко від мене. Там також є музей історії Чехії і там зі мною трапилося просто якесь божевілля! Я зустрів родину, яка розмовляла українською і підійшовши до них, запитав: «Ви розмовляєте українською?» Вони були надзвичайно здивовані! Я впевнений, що у майбутньому буду мати більше подібного досвіду, тож я планую вивчати мову й надалі і, сподіваюся, скоро повернуся знову в Україну.”

 

Аліна Коваленко:

3

“Після Літньої Школи я поїхала в подорож по країнам Скандинавії, тож була гарна можливість попрактикувати побутові фрази, спитати дорогу чи замовити щось в кафе норвезькою. Найбільш цікавий момент був, коли я прибула до міста Тау і звідти мала сісти на автобус до гори Прекестулен. Та виявилося, що жоден водій автобуса не говорить ні англійською, ні будь-якою іншою мовою, яку я знаю. Тож довелось вести справжню бесіду норвезькою мовою та ще й намагатися зрозуміти південний діалект! Обидва співрозмовника поставилися з розумінням до мого повільного висловлення думок і результату було досягнуто: я і доїхала до місця призначення і отримала безліч порад перед підйомом на гору. Зараз продовжую самостійно вивчати мову, натхненна своїми успіхами!”

Дмитро Новашок:

4

“Після Літньої Школи я продовжую вивчати норвезьку мову в моєму університеті у Львові. Також, в рамках моєї ГО я заснував Скандинавську групу на основі якої ми проводимо різноманітні конференції, зустрічі з людьми, які навчалися в країнах Скандинавії, послами та експертами у цій сфері. Окрім того, ми створили норвезьку та шведську мовні групи для людей, у яких немає можливості вивчати їх в університеті. Тож, я вважаю, що Літня Школа була гарним поштовхом для мене для втілення моїх давніх намірів!”

Текст та фото: Коваленко Аліна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *