Menu

Я до безтями закохана в тебе …

27.03.17
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins.

Я закохалася. Не потрібно було багато часу, щоб зрозуміти, що це саме те. Як то кажуть: це було кохання з першого погляду. Кохання, яке триватиме довго.

Ми разом подорожували три тижні. Відвідували великі та малі міста. Щодня моя любов ставала все більшою.

Вам цікаво, хто ж цей містер Дарсі? Ні, не високий та темноволосий, але набагато, набагато гарніший. Бо несподівано я закохалася в країну на кордоні між сходом та заходом. Я по вуха закохалася в Україну.

Я поїхала у місто Чернівці в Західній Україні на літню школу, організовану Українсько-Скандинавським центром на базі місцевого університету. Для того, щоб дізнатися більше про українську політику, культуру та історію, для того, щоб навчитися розмовляти (трошки) українською. І ця літня школа стала справжньою казкою.

Можливо, ти думаєш, що Україна – це лише війна. Що там розбомблені будинки та проросійські сепаратисти.

Чи що всі міста – сірі, а повсюди радянська архітектура.

Але насправді, Україна – це набагато більше. Найвідомішою пам’яткою Чернівців є університет, який називають українським Хоґвартсом, з його помпезними колонами, арками та розписами на стелі.

Але моїм улюбленим миттєво стало місто Львів на північному заході України. Там ти почуваєшся як в Центральній Європі, там архітектура нагадує Краків та Прагу. Мені знадобилося пів години, щоб зрозуміти: в мене появилося нове улюблене місто. Гарні будівлі, атмосфера, всі ті тематичні кафе – в цьому місті є щось особливе. Щось, що потрібно побачити і відчути.

Київ також. Його потрібно побачити. Місто, де я провела надто мало часу, зате воно чекатиме на мене наступного разу.

Якщо хочете побачити Україну – їдьте зараз. Поки там не так багато туристів. Я хотіла відправити листівку з Чернівців, але їх не було в продажі у місті, завбільшки з Трондхейм. Під час моїх подорожей дуже рідко трапляється таке, що я не можу купити листівку.

Коли я їхала нічним потягом з Чернівців до Києва, я виглянула через вікно вагону. Захід сонця над величезними полями соняхів та вітер, що розвіває волосся. Саме тоді я справді зрозуміла, що закохалася в тебе. І що я буду скучати. Сильно. І що я повернуся. Це точно.

А ти не хочеш відвідати Україну? Може, і ти закохаєшся до безтями?

Переклад з норвезької  Наталя  Іліщук

Оригінальний текст опубліковано Namdalsavisa  30 липня 2016 року Ingvild Kirkedam

Did you find apk for android? You can find new Free Android Games and apps.

Book the service