Ісландська мова часто залишається майже непоміченою посеред більш розповсюджених (та популярних) скандинавських і нордичних мов. І дійсно, що взагалі відомо про цю мову, якою говорить трохи більше 300.000 осіб у світі?
Багато чого! Справді, ісландська мова — абсолютно унікальна у своїй природі і варта уваги. Тож давайте зробимо короткий огляд основних її аспектів та особливостей.
Ісландська та англійська: чи є конфлікт?
В Ісландії дві офіційні мови — ісландська та… ісландська жестова мова. Попри розповсюджений міф, англійська мова не має жодного офіційного статусу в ісландській державі та знаходиться на рівні з польською, іспанською, арабською чи будь-якою іншою мовою, якою розмовляють або можуть розмовляти гості та мешканці країни. Але ж всі розуміють англійську? Ні, це також міф. Звісно, в туристичних локаціях ніхто не буде вимагати від вас знання ісландської. Але в більш віддалених містечках та поселеннях вам часто можуть трапитися ісландці, які не розуміють англійської.
Вчиш одну мову — отримуєш три в подарунок
Ісландська мова максимально наближена до давньоскандинавської — настільки, що в більшості випадків у носія мови не буде проблем з читанням давніх саг і текстів. Приємним бонусом для носіїв мови також йде хоча б часткове (а то й вільне) розуміння фарерської (так, вона також існує!), данської, шведської та у деяких випадках — норвезької. В українській діаспорі, яка проживає в Ісландії, був комічний випадок: одна жінка, яка вільно володіє ісландською, навіть хотіла скаржитися на граматичні та лексичні помилки в рецепті таблеток, аж поки не зрозуміла, що рецепт написаний данською мовою.
Гендерні та професійні особливості
Ісландська мова має три роди (чоловічий, жіночий, середній), але майже не має фемінітивів! Рід слова чітко закріплений: вчитель — kennari — виключно чоловічого роду, студент — nemandi — також. Це призводить до курйозів: якщо ми, не називаючи імені, говоримо про вчителя і маємо на увазі жінку, ми все одно маємо використовувати щодо неї чоловічі займенники (він/його, hann). Наприклад: «я говорю з вчителем (маючи на увазі вчительку!) і він каже, що…» — ég er að tala við kennarann og hann segir… Так само дуже багато професій та назв діяльності все ще використовується виключно в чоловічому роді. А от запозичені слова та слова іноземного походження — навпаки, часто відходять в середній рід.
(Далі ми перестаємо рахувати, оскільки подальші особливості ісландської мови скоріше можна описати як «гляньте, що придумали ісландці»).
Артиклі: все не те, чим здається
Артиклі! В ісландській мові вони існують в усіх трьох родах, але виглядають не так, як ми звикли уявляти собі артиклі. Забудьте про a/the або der/die/das — артиклі в ісландських іменниках стоять в кінці слова, але не є закінченнями; закінчення — це окрема частина слова. Тобто, kennari з артиклем стає kennarinn, а bíll (машина) — bíllinn, де inn/nn (залежно від того, закінчується слово на приголосну чи голосну літеру) якраз є артиклем чоловічого роду. Додамо до цього ще відмінки і…
Відмінки і контексти
Про відмінки. Їх всього чотири, але це не привід розслаблятись: вони або взагалі не збігаються з українськими відмінками, або аналогію провести дуже складно. Інколи відмінок слова в реченні навіть залежить від контексту: наприклад, у фразі «я йду з чоловіком в кіно» відмінок іменника обставини («з чоловіком») інший, ніж у фразі «я йду з собакою до ветеринара» — оскільки чоловік є повноцінною дієздатною особою, а собака залежить від хазяїна, який веде цього собаку до ветеринара. Але якщо в контексті оповіді чоловік за якихось причин втрачає дієздатність (є важкохворим або… п’яним) — відмінок іменника обставини може знову змінитися і стати таким самим, як і у прикладі із собакою.
Дієслова, часи, нюанси
З дієсловами також все не дуже просто: вони поділяються на сильну та слабку відміну, від якої залежить, як дієслово буде змінюватися за особами і утворювати минулий час. Це закріплено історично, і якоїсь очевидної логіки в розподілі дієслів немає: ні в схожості за значенням (að horfa i að sjá — дивитися і бачити — належать до різних відмін), ні в походженні слова. А от майбутнього часу як окремої граматичної форми фактично не існує. Зате можна сказати, наприклад, «завтра я йду в кіно», додавши контексту вказівкою на час.
Слова іноземного походження
Щодо слів іноземного походження — Ісландія дуже піклується про автентичність своєї мови і перш ніж «впускати» якесь запозичення, проводить детальне дослідження, а чи не можна замінити його певним словом, яке буде оригінально ісландським чи працюватиме за правилами ісландської мови. Так замість «телефона» ми маємо sími — посилання на нитку, яка зв’язує світи, у скандинавській міфології, а замість «радіо» — útvarp, де út- = «зовні», а varp = «кидати», «передавати». Разом отримуємо útvarp — «щось, що транслюється назовні» — тобто мовлення.
Отже, ісландська мова має свою унікальну історію і логіку, яка може відрізнятися від базової людської логіки! І це прекрасно, оскільки саме це допомогло їй зберегти свою автентичність на маленькому острові посеред Атлантичного океану.
викладачка ісландської мови Ардіс Евальдсдоттір
