Великдень — вагоме свято для жителів нордичних країн. Зазвичай, вони йдуть у відпуску на декілька днів або навіть тиждень, щоби провести свято з сім’єю та відсвяткувати. Відзначають Великдень як удома, так і на природі. Як і в інших країнах, тут ви знайдете великодні яйця, курчат, кроликів та багато шоколаду. Проте, схожі великодні традиції мають тут свої особливості. А деякі взагалі унікальні і навіть дивні, на перший погляд.
Тож нумо пізнавати святкування Великодня у Норвегії, Швеції, Данії, Фінляндії та Ісландії.
Великодній кримінал (Påskekrim)
Дуже неординарна та навіть химерна традиція. Начебто, Великдень (якщо відійти від релігійних конотацій) означає початок весни, відновлення, радість… Але для скандинавів — це час кримінальних детективів! Для цього заняття є навіть спеціальне слово påskekrim, яке дослівно можна перекласти як «великодній кримінал». Скандинави полюбляють не лише читати кримінальні історії, але і переглядати детективні фільми та телепрограми у великодні дні.
За кілька тижнів до Великодня книжкові магазини рекламують кримінальні збірки, а газети детально описують телешоу та фільми. Британські детективи є постійними фаворитами на телебаченні, хоча популярність потокових сервісів відкрила норвежцям ще ширший асортимент фільмів та серіалів.
Ця унікальна традиція бере початок у 1923 році. Двоє молодих норвезьких письменників Нордал Ґріґ і Нільс Лі пишуть кримінальний роман і мріють про його популярність. На допомогу приходить видавництво Gyldendal. Перед Великоднем воно запускає масштабну рекламну кампанію, у якій назва книги «Бергенський поїзд пограбований уночі» займає місце на першій шпальті норвезької газети Aftenposten. Це виглядало як оголошення про реальну подію і більшість людей сприйняло його як правду. Подія в газеті привернула величезну увагу, а роман став справжнім бестселером.
Також цікавим норвезьким терміном, який відображає традиції святкування Великодня є påskesol, або великоднє сонце. Адже часто Великдень — це остання можливість покататися на лижах у сезоні і спіймати перші промінчики ще несміливого весняного сонця.
Великодні відьми (Påskkärringar та Trulli)
Ця традиція поширена як у Швеції, так і у Фінляндії. У Великий Четвер діти перевдягаються у … відьом. Так, так, саме у них. Не у великодніх кроликів або курчат, а в істот з надприродними здібностями. З чим це пов’язано?
Саме у четвер, який ми знаємо як Страсний, Юда зрадив Ісуса. Вважається, що саме тоді у світ було випущено нечисті сили, включно з відьмами. У Швеції вірили, що відьми у четвер перед Великоднем збираються на так званому Синьому Пагорбі (Blåkulla), який самотньо височіє посеред моря. Саме там відьми мають шабаш на чолі з дияволом. Одним зі способів захисту від нечистої сили було розпалення вогнища, адже вважалося що відьми бояться вогню. Проте з часом традиція трансформувалася в дитячу забаву, схожу до того, що ми бачимо на Гелловін.
Діти (як дівчатка, так і хлопчики) перевдягаються у відьом та ходять від дверей до дверей, бажаючи сусідам щасливого Великодня і натомість отримуючи цукерки. Відьми в інтерпретації дітей зовсім не страхітливі: вони мають хустки на голові, багато ластовиння та рожеві щоки.
Традиція прийшла до Фінляндії зі Швеції у XVIII столітті. Великодніх відьом тут називають trulli, що схоже зі шведським troll — троль. У Швеції вони — påskkärringar.
Фінські діти приходять до сусідів з вербовими гілочками і відганяють ними злих духів з помешкання. Шведські ж дарують свої малюнки та інші вироби, зроблені власноруч.
Листівки-витинанки (Gækkebreve)
Данські дітлахи виготовляють gækkebreve або великодні листи-витинанки. Витоки традиція бере аж у XVII столітті. Одержувач листа мав вгадати особистість відправника чи розгадати загадку, що міститься у листі. У разі успіху отримувач мав винагородити відправника подарунком, їжею або поцілунком, якщо йшлося про романтичне листування.
Сьогодні gækkebreve — це лист із квадратного аркуша паперу, складеного вчетверо. Він має вирізані фігурки (сердечка, квадрати, смужки, шестикутники, трикутники тощо). Тобто, лист-витинанка. Раніше, за традицією, його прикрашали квіткою проліска. Всередині листа діти пишуть вірш. Замість імені ставлять крапки — стільки, скільки літер в імені відправника. Адже одержувач має вгадати від кого прийшов лист. Зазвичай одержувач має один тиждень, щоб розібратися в цьому та повідомити про свої здогадки. Якщо ж відправник не отримує відповіді за цей час, то сам зізнається одержувачу. У випадку, коли той, хто отримав листа, вгадав відправника, то останній має подарувати шоколадне яйце одержувачу. Якщо ні, то вже одержувач дарує яйце відправнику.
Ця традиція досить поширена в данських сім’ях, і діти з нетерпінням чекають, щоб дізнатися, чи хтось здогадається, що це вони відправили листа.
Великодні яйця (Páskaegg) та бінго (Bingó)
Великодні яйця стали традицією в Ісландії лише на початку ХХ століття. Згодом вони набули шаленої популярності, проте не у вигляді курячих, а як шоколадні. Так щороку продається понад 100 тонн шоколадних яєць! Вони часто наповнені цукерками та призами, а іноді навіть передбаченнями. Також бувають páskaegg з карамельними кульками в шоколаді, ірисками, желе. Проте традиційно, всередині можна знайти ісландські прислів’я чи приказками. Якщо ви опинитеся на Великодні в Ісландії, ви, ймовірно, почуєте, як люди запитують один одного, яке прислів’я чи приказку вони знайшли у своєму яйці. Великодні яйця можуть мати різні розміри. Одним з фірмових видів є лакрично-шоколадні, які з кожним роком стають усе популярнішими.
Інша цікава традиція випливає з «релігійності» ісландців. Хоча 70% країни належать до лютеранської церкви, лише приблизно 45% вважають себе релігійними. Згідно з ісландським законодавством, бари, клуби та місця, де можна взяти участь в лотереї або зіграти в карткові ігри, закривають опівночі у Великий Четвер і відкривають після опівночі у Страсну П’ятницю. Ісландці щороку збиралися, щоб протестувати проти цього закону та зіграти в Бінго. Це стало справжньою національною розвагою та традицією в Рейк’явіку.
У 2019 році міністерка юстиції Ісландії Сіґрірур Андерсен внесла до парламенту законопроєкт про скасування заборони. За нього проголосували 44 члени парламенту (з 63). Лише Центристська партія проголосувала проти. Тому тепер законно зіграти в бінго можна не лише у Великдень, а й у будь-яку неділю, на Різдво, Вознесіння Господнє та Трійцю. Заборона стосувалася не лише великодніх днів, а й інших релігійних свят та неділі.
***
Такі різноманітні великодні традиції можна зустріти у нордичних країнах. Можливо, спочатку вони видалися вам дивними, але сподіваюсь, що, прочитавши їх історію, ви тепер вважаєте їх досить логічними.
Наталя Коцюбинська