Фолькехойскуле (folkehøgskole) або вища народна школа – популярний формат навчальних закладів у всій Скандинавії. Особливістю цих закладів є відсутність оцінок та екзаменів. Вони не дають академічних знань. Після закінчення старшої школи молодь обирає собі бажану фолькехойскуле за критерієм наявності предметів, які б хотіли спробувати. І далі зрозуміти для себе, чи хочуть вони продовжувати вивчати той чи інший предмет в університеті. Такі школи є платними, й не всі молоді норвежці обов’язково йдуть до них. У Норвегії є 86 народних шкіл, які, своєю чергою, поділяються на християнські та школи вільного спрямування. Навчання проводиться повністю норвезькою мовою. Студенти протягом 9-ти місяців проживають разом в школі, навчаються, подорожують, реалізовують проєкти та й просто насолоджуються перервою після звичайної старшої школи перед вступом в університет.
Цього року випала можливість потрапити на навчання і українцям – студенти, які вивчали норвезьку (та шведську) мову на курсах в Українсько-Скандинавському Центрі зараз навчаються у двох народних школах Nansenskolen та Arbeiderbevegelsens Folkehøgskolen. Ми розпитали дівчат про їхній досвід та враження від школи такого типу та самого навчання. Й звісно про норвезьку мову 🙂
Розкажіть трішки про себе
-
Мене звати Катя, я викладачка норвезької та менеджер проєктів Українсько-Скандинавського Центру. У березні вимушено переїхала до Норвегії, де зараз і перебуваю, навчаючись у Nansenskolen – одній з найкрутіших вищих народних шкіл (folkehøgskole) Норвегії.
-
Привіт 🙂 Мене звати Наталя і я офісна менеджерка УСЦ в Києві. Раніше вивчала (і вчу) шведську мову. Планувала навесні цього року поїхати як туристка до Швеції, але через війну не здійснила цього. Не планувала їхати в Норвегію років ще 2 точно, хоча вона була в моєму списку must visit. Але життя бентежне, і, почувши про можливість поїхати повчитися та пожити в фолькехойскуле в Норвегії, вивчити норвезьку мову, вирішила, що це буде цікавий досвід і цією можливістю варто скористатися. Пробувши тут місяць, розумію, що моє рішення було правильним. Я дуже вдячна УСЦ за те, що поширили інформацію про цю програму і дали можливість потрапити в абсолютно новий, але цікавий світ, можливість краще пізнати людей, культуру, звичаї однієї з нордичних країн.
-
Привіт! Мене звати Ліда. На другому курсі я зіткнулась з коронавірусом, на четвертому почалася війна, тому писала диплом, а потім захищала його за 800 кілометрів від дому. Що стосується норвезької, то почала вивчати її в університеті, а також на додаткових курсах в УСЦ 🙂 У вивченні іноземних мов мені подобається запам‘ятовувати лексику, але граматика..це зовсім не моє..
-
Hei! Мене звати Ліана, я адміністратор Львівського офісу УСЦ. З 2017 року почала вчити норвезьку мову на курсах в УСЦ, згодом долучалася як волонтерка до діяльності Центру, а у вересні відсвяткувала вже 3 роки роботи в УСЦ. Разом з Наталею та Лідою зараз навчаюся в Arbeiderbevegelsens Folkehøgskole що в Муельві поблизу Ліллехаммера. Дуже люблю творити своїми руками.
Опиши трьома словами твої перші враження від фолькехойскуле.
-
Катя: учні, комʼюніті, кава.
-
Наталя: простір, свобода, толерантність.
-
Ліда: Тут.Всі.Різні!
-
Ліана: сміливість, самовираження, можливості.
Як тобі норвезька мова в природному середовищі? З якими викликами ти стикнулася? Що найважче було для тебе у спілкуванні у перші дні?
-
Катя: На той момент, як я почала навчання, я вже прожила приблизно пів року в Норвегії, тому шоком для мене мова не була. Хоча, звісно, на початку мозок просто кипів – навчання взагалі непроста штука, а коли це ще й абсолютно нова для тебе сфера знань (я ніколи раніше не вивчала політику), а викладання ведеться повністю іноземною мовою (хоча й улюбленою), це складно.
-
Наталя: Важко, тому що я почала вчити її на місці 🙂 Але завдяки тому, що я вивчала шведську, багато інформації є для мене зрозумілою. Найважче, це розібратися та сприймати на слух різні діалекти, особливо берґенський 🙂
-
Ліда: Питання з хрестиком.. Насправді ситуація така: якщо людина жила певний час у південній частині країни – все чудово та неймовірно. Деякі говорять так, наче вони записували звук для аудіовправ з книжки 🙂 Та якщо людина походить з північних або західних регіонів – тяжкувато. Особливо тяжко з берґенським діалектом. Але якщо дуже добре вслухатися, то можна розчути окремі слова, де за допомогою поєднання цих слів і ситуації можна визначити загальний сенс того, про що говорять.
-
Ліана: У перший час було важко з діалектами. У школі студенти зі всієї Норвегії, тож різноманіття норвезької вражало. Спочатку ти намагаєшся зрозуміти, що тобі сказали діалектом, потім перекладаєш собі в голові на українську, формулюєш думку українською і перекладаєш на норвезьку і відповідаєш – ось коротенький опис процесів у голові при спілкуванні з норвежцями. З часом стало легше розуміти. Вірю, що з часом ще говорити стане легше.
Чи вдалося тобі уже подружитися з кимось?
-
Катя: І так, і ні – більшості студентів школи по 18-19 років, і вони щойно випустились зі школи, а у мене за плечима вже величезний життєвий досвід; тому ми мило та дружньо спілкуємося на повсякденні теми, але про глибоке розуміння чи дружбу поки не йдеться.
-
Наталя: Дружу зі своєю українською групкою 🙂
-
Ліда: В слово «друг» кожен вкладає щось своє, тому відповісти на це запитання доволі тяжко. У школі всі дружні та не відмовляють у допомозі, за що я їм дуже вдячна! Думаю, на те, щоб розтопити серця норвежців, потрібно трішки більше часу, країна ж то холодна;)
-
Ліана: Близько подружитися ще не вдалося. Такі процеси потребують більше часу. У Львові я думала, що я екстраверт, в Норвегії виявилася інтровертом. Дуже вдячна своїм норвезьким сусідам по гуртожитку, які по-дружньому ставилися до мене, запрошували до спільних активностей у вільний час. Це власне дуже допомогло легше звикнути до проживання в гуртожитку. Мені 32 роки, в основному вікова різниця з іншими студентами становить 12 років і це відчувається.
Що саме ти вивчаєш у фолькехойскуле? Яка твоя основна лінія (linjefag)? А які обрані факультативи (valgfag)?
-
Катя: Вивчаю міжнародну політику – це моя основна лінія. Ми маємо такі основні дисципліни, як “Діалог, мир та солідарність”, “Історія філософії”, “Історія мистецтва” та “Міжнародні відносини”. Як дисципліни вільного вибору я обрала “Шахи” та “Пʼєси Шекспіра” – надзвичайно цікаво!
-
Наталя: Основна лінія “Internasjonale Relasjoner” — міжнародні відносини. Обрані факультативи: “Det menneskelige landskap” — розмови на різні теми та “Fysak” — фізкультура. Обирала так, щоб була і фізична активність, і розмова:)
-
Ліда: Основною моєю спеціальністю є Міжнародні відносини (а точніше: Мир та Конфлікти). Факультативами я обрала в‘язання та фотографію.
-
Ліана: Моя основна лінія – графічний дизайн. Так, як я вже маю закінчену художню освіту в Україні, мені легше, бо є розуміння процесів і, звісно, практичний досвід. Наша викладачка дуже активна, любить свою справу і це теж надихає. В нашій школі є фантастична типографська друкарня, де на пресах сторічної давності можна надрукувати плакат, візитівку, листівку і ще багато-багато іншого. Тут є всі умови творчості – приходи й твори! Разом з тим вивчаємо Photoshop, Illustrator та Indesign. Як додаткові предмети я обрала FixIt та Ретрофото і теж дуже кайфую від них. На FixIt разом з ректоркою школи ми в’яжемо. Я людина, яка ще три місяці тому ненавиділа в’язання, а тепер кайфує від нього і має в голові купу ідей які хоче втілити в життя. Щодо ретрофото, це теж дуже цікаво – вивчаємо техніки, як робили фото 100 років тому і практикуємося в них. Це вам не на телефон мобільний фоткати, потребує більше терпіння. Ну і звісно проявлення фото в темній кімнаті додає своєї атмосфери 🙂
Що ти очікуєш від цього року?
-
Катя: Спробувати нову для себе академічну сферу, дослідити чудове місто Ліллехаммер та його околиці (з лижними курортами!), вивести володіння норвезькою на ще вищий рівень та завести корисні знайомства.
-
Наталя: Багато нового досвіду та нових знань, сподіваюся, що зможу вивчити норвезьку, спілкуватися нею і не заміняти норвезькі слова шведськими, також очікую багато незабутніх подій і яскравих емоцій 🙂
-
Ліда: Покращити знання своєї норвезької! Вивчити більше речей з політики, якими я цікавлюся, навчитися спілкуватися з норвежцями 🙂
-
Ліана: За цей рік звісно хочу удосконалити свою норвезьку мову. Також хочу багато творити – мені дуже сподобалося працювати в типографській майстерні, ще більше попрактикуватися в комп’ютерних програмах, дізнатися щось нове за своєю спеціальністю, а також поподорожувати.
Більше інформації про норвезькі народні школи можна прочитати на офіційному сайті: www.folkehogskole.no
Picture on the banner: https://www.folkehogskole.no/blogg/hva-er-folkehogskole
