Норвегія нерідко асоціюється у мандрівників з приголомшливими краєвидами зі скель на фйорди та запаморочливою поїздкою автомобілем крізь ліси. Однак, ця країна має й інші козирі в рукаві – її несподівані казкові міста. Цьогоріч я мандрувала до краю вікінгів одна, тож присвятила тиждень дослідженню двох різних міст – великого та барвистого Осло і крихітного та сонного Спідебергу. І не пошкодувала!
Осло: місто мистецтва
Розпочніть знайомство зі столицею Норвегії та світанку. Приїдьте в саме серце Осло – на Центральний вокзал, купіть каву і булочку з корицею, та пройдіть всього декілька метрів до набережної. Саме з води посеред скляних футуристичних будівель зароджується перше ніжне почуття до цього міста. Тут можна засидітися до полудня, адже краєвиди на величний Музей Мунка та абстрактностінну Оперу, на синій фйорд і неспішні пороми, на Публічну Бібліотеку та прибережні сауни – заворожує. Але сидіти ми не будемо, адже саме ці установи першими відчиняють двері, аби ми могли насолодитися феєрією мистецтва.
Придбайте Осло Пасс, принаймні, одноденний. Це спеціальний туристичний квиток, який дає змогу відвідувати усі музеї безкоштовно, а також безоплатним з ним є міський транспорт. Тож, аби краще пізнати культуру Норвегії, прогуляйтеся 88-ма залами Національного музею (якщо вистачить сил!), подивіться на декілька версій “Крика” Едварда Мунка у новому 14-поверховому музеї, підніміться, врешті-решт, на дах Оперного театру.
А потім – шукайте мистецтво на вулицях! Саме так ви ще більше зможете дослідити Осло. Адже в розкішному райо
ні Тьювегольмен на вас чекають ще з десяток скульптур, а також приємний пікнік на зеленому газоні. В парку Екеберґ ви побачите інсталяцію відомої Марини Абрамовіч, а також заворожливу картину всього міста з гори. Саме таке поєднання елементів міста складає цілісне полотно його характеру, немов пазл.
Вивчати столицю Норвегії можна й просто гуляючи. Спробуйте пройтися пішки до найвідомішого парку – Vigelandsparken, а звідти – до району Ґрюнерльокка. Там ви пірнете у вир молодіжної культури, скуштуєте різноманітні страви кухонь світу та подивитеся на молодь Норвегії.
До речі, не полінуйтеся і перед прогулянкою дізнайтеся, чи не відбуваються у місті фестивалі. Запевняю, якщо вам пощастить потрапити на один з них – ви не пошкодуєте. Саме там ви пізнаєте, якими можуть бути норвежці! Запальними, веселими, ризиковими. Такими я, наприклад, їх побачила на Døds Championship – святі “смертельних” стрибків у воду, під час яких учасники виконують складні трюки. Видовище було неперевершене! Як і саме Осло!
Спідеберг: місто спокою
У маленькому містечку прокидайтеся пізно. Не поспішайте, дайте собі можливість сповільнитися. І саме тоді ви зможете зрозуміти його якнайкраще. Зазвичай у таких поселеннях, як Спідеберг, зі звичними для нас розвагами скрутно. Так, тут є і спортивні зали, і затишні кафе, і парки. Але головна родзинка таких містечок – люди. Вони ходять у довгі походи до найближчих лісів та річок. Вони щоразу щиро усміхаються і вітаються так, наче знають тебе сотню років. Вони під час small talks розповідають не про по
году, а про своє життя. Наприклад, саме тут я дізналася, що чи не в кожному містечку є “клуби за інтересами” – для любителів в’язати й для шанувальників збирання грибів, для тих, хто хоче вивчити айті та для тих, хто полюбляє джаз. І навіть якщо ви не встигнете стати частинкою такої спільноти, навіть розмова про неї наблизить вас до розуміння Норвегії.
Якщо ви потрапили у невеличке місто, озбройтеся Гугл картами. Бо, ручаюся, поблизу кожного з поселень на мапі ви зможете відшукати якусь симпатичну пам’ятку. Зокрема, біля Спідеберга я знайшла чудовий міст над рікою Ґломмою та фортифікацію в скелі, звідки сміливі норвежці в часи Другої світової війни ховалися від ворогів. Тож і ви будьте сміливими й вирушайте в одноденний похід – чи то в ліс, чи то до туристичних точок на карті. Дорогою ви точно не засумуєте, адже містечка показуватимуть вам справжні обличчя країни. А це – чепурні дворики та білі й червоні будинки, ферми й поля, водойми й дороги. А іноді… навіть могили вікінгів! Таку я теж побачила у лісі поблизу Спідеберга. Саме в таких дрібних деталях ховаються духи древньої Скандинавії. І душа сучасної Норвегії.
Діана Будкевич,
журналістка
АмбасаТорка УСЦ